Гомеопатія — це система медичної практики, яка використовує різні рослини, мінерали, продукти тваринного походження та хімічні речовини в дуже малих дозах для стимуляції природної системи одужання організму. Гомеопатія базується на природних законах, які були відкриті, сформульовані та застосовані в терапії близько 200 років тому німецьким лікарем та хіміком Самуелем Ганеманом. Слово «гомеопатія» походить від грецьких слів «homoios», що означає подібний, і «pathos», що означає хвороба.
Основний закон гомеопатії – подібне лікує подібним. Сенс цього закону полягає в тому, що речовини, які у великих дозах здатні викликати розлади розуму чи тіла у здорових людей, можна використовувати в розведеній формі, як ліки для лікування подібних розладів у хворих, незалежно від причини захворювання. Метод базується на принципі стимулювання природних процесів одужання організму.
Гомеопатія є ефективною у гострих станах, а також у лікуванні хронічних захворювань, для яких традиційний підхід не завжди працює. У деяких випадках, гомеопатія не є виключно “альтернативною” медициною і успішно доповнює традиційні методи лікування. Гомеопатичні ліки можуть бути використані для лікування широкого спектру симптомів, включаючи фізичні, емоційні та психологічні прояви хвороби. Вони також є безпечними і не мають негативного побочного впливу на організм.